Об'єднання громад: де межа між добровільністю та примусом?
Минулої п'ятниці , 22 травня, вчергове у сесійній залі
Буської районної ради обговорювали питання об'єднання громад Буського району. Цього разу
переконати сільських, селищних голів приїхали представники львівського офісу
реформ: Орест Матвіїшин, керівник офісу та Андріан Фітьо, економічний експерт
Безпосередні автори реформи уявляли собі спроможну
громаду, як цілісне територіальне об’єднання, що має в своєму арсеналі близько
30 гектарів землі і 5 тис населення, відстань від адмінцентру має охоплювати 20-25 кілометрів
доріг з твердим покриттям, щоб у випадку надзвичайної ситуації час прибуття карети «швидкої» чи
наряду пожежної допомоги не перевищував 30 хвилин. А крім нормальних шляхів,
між населеними пунктами ще має бути належне інформаційне сполучення (телефон,
Інтернет).
Але не потрібно забувати про наше рідне бездоріжжя, у
нашому районі є села, до яких немає дороги, а є лише напрямок. Щодо Інтернету, то тут більшість населених пунктів просто обділені. Так у селах, які і сільрадою
не розжилися, про інші блага цивілізації годі й думати. А за відсутності такого
елементарного сполучення про яку адміністративно-територіальну реформу можна
говорити? Хіба що мріяти і то тихенько.
Проте, є тут й інший бік – у об’єднаних громад, не
зважаючи на відсутність доріг і зв’язку, з’являться власні виконавчі органи, що
забезпечить їм нові повноваженя і доступ до ресурсів на місцях. Про те, як це
буде реалізовано поки що невідомо.
Отож, про реформу не просто говорять, а активно
намагаються втілити в життя до кінця липня. Принаймні на такому кінцевому
терміні наполягає Геннадій Зубко – Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і один з ідеологів
реформи децентралізації.
Зрозуміло, що для впровадження будь-яких змін і
реформ необхідні кошти. Так, влада обіцяє громадам, які добровільно
об’єднаються, виділити державну субвенцію. Цікаве питання – звідки візьмуться кошти. Цього
чомусь ніхто пояснити не може. Поки що відповідь така: відповідне фінансування
буде закладено в бюджеті на наступний бюджетний рік. А за рахунок яких
надходжень – не афішується. Турбує дилема: якщо гроші на субвенцію є, то чому
її не видають зараз, а в прямому сенсі мучать народ «тотальною економією»?
Адже проблем у громад вище даху і грошей просто критично не вистачає.
Голова Буської районної ради Володимир Замроз висловив своє бачення територіальної реформи
Як один з варіантів матеріального забезпечення нових
громад є податкова перетрубація. За словами Ореста Матвіїшина, бюджети громад
формуватимуться по-іншому – більше грошей залишатимуться на місцях. Так, за задумом реформаторів доходи більшості
районних центрів та частини сільських бюджетів суттєво зростуть за рахунок
запровадження акцизного податку з роздрібного продажу алкоголю й тютюну. Але
мабуть наші реформатори не знають, що в селах, де проживає кілька сотень людей
(а то й десятків), де немає виробництва і працює один магазин на 4 населені
пункти, акцизу буде, як кіт наплакав.
При цьому законотворці обіцяють повертати до
місцевих бюджетів 60% від податку на доходи фізичних осіб, що є одним із
бюджетоутворюючих навіть у найбідніших селах. Таким чином, жодна система
міжбюджетного регулювання за відсутності достатньої кількості населення та
податкової бази не може забезпечити створення системи самодостатніх громад.
Хто ж працюватиме замість сільрад?
Закон передбачає
обрання у селах і селищах старост, які мають представляти інтереси жителів села
у виконавчому комітеті. Які функції матиме староста – достеменно невідомо. А
виглядає все так, ніби його посада буде суто номінальною без жодних
повноважень, окрім участі у формуванні бюджету і голосуваннях на засіданні
виконкому. Тобто реальних управлінських функцій чи суттєвого впливу він не
матиме. Питання в тому, що теж саме могли б робити, наприклад депутати ради, бо
саме вони ухвалюють місцевий бюджет і їхній голос практично завжди є
вирішальним. Конституційними нормами організації місцевого самоврядування
взагалі не передбачено посади сільського старости, тобто треба вносити зміни до
Конституції перед тим, як обирати старост.
Як пояснює Орест Матвіїшин, у старости будуть
загальні і конкретні обов’язки. Конкретні повноваження й обов’язки старост
визначатимуть самі члени громади – їх чітко прописуватимуть в рішеннях
сільських і селищних рад про самоліквідацію і делегування повноважень
старостам. Тут же громади записуватимуть умови, за якими вони
об’єднуватимуться, і умови розподілу коштів у новоствореній громаді.
Почекаймо ще трошки
У мешканців Надбужжя залишається ще тиждень, щоб
остаточно визначитися зі своїм майбутнім – скласти перспективні плани
об’єднання громад і подати їх на розгляд обласної ради. Але, як зазначив
перший заступник голови Буської РДА Микола Чучман, навіть якщо облрада погодить ці плани і
передасть їх до Верховної Ради, то не факт, що вони таки будуть втілені в
життя. А можливо, що цього об’єднання взагалі не буде, бо спочатку треба внести
відповідні зміни до Конституції і відповісти ще на ряд нагальних питань
(зокрема, щодо повноважень посадовців і штатів виконавчих органів) на рівні
Законів. Чи будуть обіцяні ремонти доріг,
квітучі школи і працюючі лікарні, великі державні субвенції і благодать для
всіх без винятку – побачимо вже незабаром. Зараз зрозуміло лише одне – громади
втратять орган місцевого самоврядування.