БУСЬКІ ГІМНАЗИСТКИ ТАК НАВЧИЛИСЬ ВИШИВАТИ,
ЩО МАЙСТЕРНІСТЮ ДИВУТЬ УКРАЇНУ.
На святі останнього дзвоника у Буській гімназії ім.Є.Петрушевича при ЛНУ ім.І.Франка серед переможців районних, обласних олімпіад, високих конкурсів була ціла плеяда вихованців учителя трудового навчання Ольги Іванівни Пінчаковської. Учні взяли від наставника головне: традицію українського роду.
І на тім рушникові ожило все знайоме до болю...
, Здається - звичайне виштя, що у кожній наші хаті...Це на перший погляд.
А взяти рушничок у руки, подивитися на філігранний хрестик, на композицію і таїну взору, на гармонію кольорів... Врешті, розглянути виворіт, що нагадує просто інший делікатний взір, а не чорновик вишиття... Усе це є складові високої майстерності, навчитися якої можна лише тоді, якщо є розуміння краси, цілеспрямованість і... талановитий наставник.
У пані Олі Пінчаковської багато послідовників її творчого хисту. Не все одразу дається просто й легко. Але учителька, маючи заповітну мету, змушує серйозно сприймати її науку: і вже саме вміння для кожної панни стає знахідкою, надбанням і оберегом. І сьогодні, і в майбутньому.
ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ЧИТАТИ ВЗІР - ось як шифруються символи у вишитті:
Орнаментальні
мотиви:
квадрат, поставлений на кут, трикутник, перехрещені лінії, хрестик.
Центральними
орнаментальними мотивами є квадрат, поставлений на кут, що символізує землю,
мудрість, рівність, простоту й, за християнською символікою, є символом Світу і
природи та трикутник – триєдина природа Всесвіту: небо, земля, людина, - і
життєдайна трійця: Земля, Сонце в поєднанні з Водою.
Внутрішій та зовнішній простір довкола квадратів – ромбів заповнено
дрібними елементами: квадратиками, трикутниками, перехрещеними лініями,
хрестиками. У центрі квадратиків, трикутничків розміщені хрестики – символи церкви,
віри, Христа і самого християнства; символи вічності; знаки сили, без якої
неможливе засіяне поле, неможливе саме життя.Це опис першого рушника. Його орнамент віднайдений у Соколівці. Доповнений - озвучений - вчителем і ученицею 7 класу Роксоланою Митко. Цей твір - найкращий в обласному конкурсі "Таланти твої, Україно". Наступний рушник - робота Катерини Приступи, 9 клас.
А ЦЕ ДИВОВИЖНІ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ, виготовлені ученицями 10 класу Анною Лутак та Ольгою Курій. Їх опис теж заслуговує нашої уваги.
Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості та родинний оберіг, який несе у собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена. Ця народна іграшка є спадщиною подібною до рідної мови, казки, пісні. Вона привертає увагу чарівним світлом її образів, сповнених поезії та казковості, що впродовж століть панували в уяві дітей, пробуджуючи фантазію і спонукаючи до творчості. Така лялька, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
Традиційна лялька-мотанка вузлова складається з голови та тулуба. «Тіло» ляльки виготовляється шляхом намотування клаптиків тканини і прив’язування. Звідси і походить назва.
Лялька-мотанка дуже тепла і добра традиція, яка збережена нами, оберігає нас і дарує нам радість і любов.
Вузлова лялька-кувадка «Весняночка»
Лялька-мотанка – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, пройшовши крізь тисячоліття існує дотепер і є дуже популярною. Ця народна іграшка у своїй образній основі є втіленням добра і лагідності, любові ті сподівань, символом родючості, хатнього достатку та захисту від злих сил. Здавна у кожній родині вона виконувала роль оберега, була символом матері – прародительки, берегинею роду.
Вузлова лялька-кувадка – одна з найпростіших ляльок, зроблена з клаптиків тканини. Її робили напередодні народження дитини й вивішували в хаті від злих духів. Кувадки не тільки захищали немовлят, а й слугували їм первинними іграшками, привертаючи увагу дітей чарівним світлом образів, сповнених поезії та казковості.
Немає коментарів :
Дописати коментар