НОВИНИ БУЩИНИ

Яскраві постаті минувшини

 Народжений в Америці, він був Українцем з великої букви: освіченим, енергійним, мудрим...

 Борцем.  Захисником убогих земляків.   Патріотом.               

            Микола Струтинський – адвокат і просвітитель

     

Сьогодні,  3 жовтня виповнюється 115 років від дня народження Миколи Струтинського.

   Микола Струтинській народився в США в місті Реймонт-Па у сім’ї українського священика-емігранта. На початку 20-х років переїхав в Україну. Навчався у Львівському університеті на правничому факультеті. У 26 років здобув ступінь доктора правознавства. У 1924 році одружився з Ольгою Лиско - донькою ракобовтівського пароха. У цей час сім’я переїхала жити до Ракобовтів. Тут народились їхні діти – син Юрій і дочка Леся.

   Струтинський працює адвокатом при повітовому суді в Буську, бере активну участь в громадсько-політичному житті краю. Згодом сім’я придбала будинок у місті Буську           ( зараз приміщення дитячого садочка  по вулиці Петрушевича).

   З 1934 року Микола Струтинський очолює бузецьку філію товариства „Просвіта”. Він стає ініціатором заснування кооперативної гуртівні в Буську, за його сприяння в Ракобовтах створюється молочарня.

   Наприкінці 30-х років Микола Струтинський був заарештований внаслідок кривавої хвилі „пацифікації” (упокорення), під час якої польська влада вдавалася до погрому українських закладів і жорстоких розправ над національно-свідомими українцями. Ув’язнення відбував разом зі своїми родичами Зеновієм то Костянтином Лисками у концтаборі Береза Картузька. 17 вересня 1939 року, коли німці бомбили табір, охорона тюрми втекла і в’язні стали вільними. Микола Струтинський повернувся в Ракобовти, звідки згодом перебрався до Грубешова, намагаючись уникнути переслідувань більшовицького режиму. У цьому містечку, яке знаходилось у німецькій зоні окупації, Струтинський очолював Український Допомоговий Комітет, метою якого була  опіка над українцями. Він і надалі проводив адвокатську практику, захищаючи своїх земляків.

   19 березня 1943 року Миколу Струтинського було тяжко поранено із автомата через двері власного помешкання. Дружина і діти викликали польського лікаря, який „посприяв” його швидкій смерті.  Саме так стверджував його син Юрій, який кілька років тому приїжджав до Ракобовтів із США. У ці дні на Холмщині були вбиті й інші українські діячі.

   На початку 1943 року вимальовувалась перспектива краху фашистської коаліції. Активізувався рух Опору в окупованих країнах. Польське підпілля винищувало українців, вело нещадну боротьбу за землі для майбутньої польської держави, щоб цим завадити консолідації українського національного руху.

   Домовину з тілом Миколи Струтинського перевозили із Грубешова до Буська у супроводі великої кількості люду. Заупокійна служба відбулася у церкві святого Миколая за участю численного духовенства. Похований на місцевому цвинтарі. На могилі було встановлено залізний хрест і вінок із зображенням листя і тернини. З часом могилу було знищено, а  зараз вона  віднайдена і впорядкована. Знаходиться неподалік поховань закатованих енкаведистами у червні 1941 року.

   Доля Миколи Струтинського була трагічною. Він прожив коротке життя, сповнене боротьби за національну ідею. Микола Струтинській заслуговує на довічну пам’ять і пошанування вдячних земляків.

                                                                       М. Смолінська, бібліотекар с. Ракобовти