Вітайте тих, хто йде з звіздою!

    З давніх давен  в Україні колядників було дуже багато.
Коли наставали Різдвяні свята, маленькі та великі  колядники, піднявши над ватагою яскраву восьмипромінну зірку  та прихопивши  срібні дзвіночки, вирушали в багатоголосу зимову  мандрівку рідним селом чи містечком.
    Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну звістку: Христос народився!

    І сьогодні нашим рідним краєм ходять колядники, сівачі, щедрувальниці. Колядують на храм, на потреби війська, звеселяють хрещених, йдуть до родини, до знайомих і зовсім  незнайомих земляків. Колядують навіть в офісах і закладах.
     Рідко хто винагороджує їх за радісну вість по-давньому - пампушками, горіхами й солодощами. Скоріше грішми.
    Проте, відрадно те, що живуть і ширяться  давні звичаї і у нашому краю. Сьогодні  навіть кожен школяр, дякуючи батькам, вчителям і друзям  знає не менше п'яти колядок і має при цьому свою улюблену. Дівчата - ліричну, мелодійну,  хлопці - маршову, похідну, як у вертепі.
       А всі разом мають знати головну "Бог предвічний".

Щиро колядували сьогодні для усіх жителів Надбужжя на студії Буського радіо колядники Районної асоціації інвалідів у супроводі невтомного музичного керівника Андрія Коника.
               Слухайте їх вінчування у завтрашньому денному ефірі.