середу, 9 вересня 2015 р.

 Обережно! Африканська чума свиней!

З 2012 року в Україні зареєстровано 36 випадків АЧС, з них 19 в 2015році, а саме  в Чернігівській області (11), Сумській (1), Київській (4), Житомирській (1), Рівненській (1) та Полтавській (1).

   Виникнення африканської чуми свиней завжди пов’язано зі значними економічними збитками, зумовленими організацію профілактичних та ліквідаційних заходів  (в 2015 році в Україні знищено понад 70 тис. голів свиней) та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.
   З метою недопущення подальшого поширення збудника африканської чуми свиней на території України. Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо проведення Державною службою ветеринарної медицини України позапланових заходів державного ветеринарно-санітарного контролю (нагляду) суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирощуванням, утриманням, реалізацією живих свиней, їх забоєм, переробкою та зберіганням продукції з них. 
 На цю тему ми поспілкувалися з начальником управління ветеринарної медицини Буського району Ігорем Белеєм.  На теперішній час в Україні в т. ч. і в Буському районі тривають позапланові перевірки вищевказаних  суб’єктів господарювання державною службою ветеринарної медицини. У Надбужжі вже перевірено 10 господарств, заплановано перевірити ще два. На сьогодні складено 10 штрафів за недотримання у повній мірі закритого режиму роботи цих господарств. Перевірки проводяться спільно із представниками Служби безпеки України.
Що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней?
-  АЧС не становить небезпеки для людей.
-  На АЧС хворіють лише дикі та свійські свині.
- Основний шлях передачі збудника - це безпосередній контакт тварин між собою            та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також - предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
- Виявивши хвору тварину чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини за місцем знаходження та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини.

 Елементарні правила завдяки яким можна вберегтися від Африканської чуми свиней
 -  Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами.
-  Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі та взутті використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.
-    Не дозволяти відвідування власного господарства стороннім особам.
-    Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин.
-    Не утримувати в приватному господарстві свиней, якщо Ви мисливець.
-    Не приносити у власне господарство туші впольованих диких кабанів.
       -   Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою.
При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку себе та усіх сусідів!

71 рік тому комуністичні режими почали депортацію українців

Сьогодні – річниця підписання Угоди між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення

    Ця угода стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель у складі Польської Народної Республіки – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, а також з територій колишніх Дрогобицької та Львівської областей.
  «Примусове виселення відбувалось з особливою жорстокістю з вересня 1945 року, коли депортацію здійснювали за сталінськими зразками спеціально підготовлені три дивізії польського війська, - розповів Голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа. - Українцям відводилося декілька годин для збору в дорогу.      Етнічні чистки супроводжувалися політичними репресіями, масовим терором з боку шовіністичних банд, спаленням багатьох українських сіл та жорстокими вбивствами безневинних. Ці злочини коїлися за етнічною ознакою і були спрямовані проти української національної спільноти".
   Масові депортації призвели до руйнування історичних, матеріальних, моральних та культурних цінностей етнічних територій і поставило під загрозу знищення цілих етнографічних груп українського народу. Це була відкрита та цілеспрямована політика на знищення національної ідентичності та культури українців на цих теренах.
  В Україні до сьогодні на найвищому законодавчому рівні ця трагічна сторінка нашої новітньої історії ще не отримала об’єктивної політичної і правової оцінки як депортація за етнічною ознакою.

У Надбужжі урочисто освятили пам'ятний камінь на місці плебанії, де проживав отець Омелян Петрушевич - батько президента ЗУНР Євгена Петрушевича 

 8 вересня виповнилася 114-річниця з дня смерті греко-католицького священика, українського громадського діяча в Галичині, археолога-аматора, колекціонера Омеляна Петрушевича - батька президента ЗУНР Євгена Петрушевича.

 8 вересня виповнилася 114-річниця з дня смерті греко-католицького священика, українського громадського діяча в Галичині, археолога-аматора, колекціонера Омеляна Петрушевича - батька президента ЗУНР Євгена Петрушевича. На місці плебанії, яка розташовувалась навпроти церкви по вул. Довга Сторона у Буську (зараз вул.Шашкевича), вчора, 8 вересня урочисто відкрили та освятили гранітний камінь, на плиті якого викарбувано напис: ««На цьому місці була плебанія пароха церков св.Параскеви та св.Миколая о.Омеляна Петрушевича (1830 -1901рр). Тут народився його син – Президент ЗУНР Євген Петрушевич». І вказано дату встановлення - 8 вересня 2015 року. 

 На урочисту посвяту пам’ятного каменю прийшли керівники району: голова РДА Петро Мороз, голова райради Володимир Замроз; Буський міський голова Ростислав Сліпець, керівник районного відділу освіти Богдан Глуховецький, керівник районного відділу культури Людмила Ціхоцька, директор ДП "Буське лісове господарство" Микола Яворський, голова Громадської ради при Буській РДА Андрій Кузьма, пластуни та громада міста.

                                                            Обряд освячення каменю провів настоятель церкви св.Миколая УГКЦ отець Михайло Смачило. 

   В пам'ять про цю подію висадили три молоді деревця одного з символів України – червоної калини, яка є вірною супутницею людини від народження до її останніх днів.
   Ідейними натхненниками та організаторами встановлення пам’ятного каменю стали: працівники відділу культури та туризму Буської РДА, «Фонд порятунку церкви св.Параскеви», добродійники. Минулого тижня, у п’ятницю, камінь на місце встановлення привіз приватний підприємець Антон Рудишин, а сам камінь – дарунок депутата районної ради Олега Мащака.
  Після урочистостей усі присутні відвідали Церкву Св.Параскеви та обговорили можливості порятунку цієї пам'ятки національного значенняСьогодні церква перебуває в аварійному стані. 8 років тому храм від’єднали від електроживлення, щоб часом не сталось пожежі. Як відомо, за роки незалежності на Львівщині вже згоріло 24 дерев’яні церкви. У 2007 році за кошти обласного бюджету була виготовлена проектно-кошторисна документація на відновлення храму. Але коштів на ремонтно-реставраційні роботи так і не було виділено. 


   

 У 80-ті роки минулого століття в храмі були проведені певні реставраційні роботи. Але нині шашіль все більше точить стару деревину, є замокання конструкцій, загроза обвалу купола. Необхідно терміново реставрувати гонтову покрівлю, замінити прогнилі елементи споруди, підсилити фундамент.

 Сьогодні порятунок церкви йде вже практично на дні, а не на місяці. Є ліцензовані організації та майстри, які готові взятись до реставрації споруди. Але вже потребує оновлення і вся проектна документація.  І найголовніша проблема – пошук коштів. У часи кризи люди не в змозі самі зібрати такої великої суми.
 Порятунок церкви св. Параскеви має стати завданням не лише громади міста Буська і району, але й цілої області. Бо більшого сорому, аніж втрата храму, в якому хрестився і молився президент Західно-Української Народної Республіки Євген Петрушевич, годі собі й уявити.

 Лазерне сканування церкви Св. Параскеви

вівторок, 8 вересня 2015 р.

Газівники району повідомляють

У зв'язку з великою кількістю дзвінків, які зокрема пов'язані підвищенням ціни на газ, компанія запровадила додатковий телефонний номер. За ним споживачі можуть отримати консультації щодо нарахувань за спожитий газ, повірки лічильника та інших питань пов’язаних із газопостачанням. За цим же номером можна подати показники свого лічильника газу. Телефонна лінія працює щодня з 08:00 до 17.15, окрім вихідних. У п’ятницю та передсвяткові дні з 08:00 до 16:00.
«Єдиний абонентський номер»- (032)–259–1-104

Нагадаємо, що відкрито контакт-центр, куди також можна звертатися за номерами 032-2907-104 або 067-21-77-104. Отримати консультацію та відповіді на свої питання споживачі можуть і електронним листом надіславши його на адресу
contact@lv.104.ua.
 Окрім того, для зручності споживачів ПАТ "Львівгаз" дає ще одну можливість легко та швидко подати показник лічильника. Для цого необхідно надіслати СМС-повідомлення на номер098-104-1-104. В повідомленні необхідно вказати особовий рахунок, прізвище та ініціали, а також показник лічильника. 
Зручно та швидко подати показники лічильника також можна з допомогою Інтернет-порталу комунальних послуг  http://www.infolviv.com.ua попередньо зареєструвавшись на ньому.
Для цього у реєстраційному полі необхідно внести свої дані: email, ім’я прізвище та пароль.
Начальник Буського УЕГГ 
Антон Шевців

Предстоятель УПЦ (КП) Філарет помолиться у Львові за бійців АТО

Візит предстоятеля УПЦ КП до Львівської єпархії відбудеться 11-13 вересня.

Також у ці дні відбудеться щорічна всеукраїнська патріарша проща до місця чудесного явлення Пресвятої Богородиці на Жовківщині.

Програма візиту:
11 вересня, п’ятниця
16.00 – зустріч патріарха Філарета на кордоні Львівської та Рівненської областей (Бродівський р-н)
18.00 – патріарх Філарет відвідає Личаківське кладовище у Львові, де помолиться за спокій душ загиблих Героїв Небесної сотні та воїнів-учасників АТО
12 вересня, субота
10.00 – освячення храму на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всецариця». Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого (м. Львів, вул. П. Орлика, 1)
18.00 – всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці (м. Львів, вул. М. Грушевського, 2)
13 вересня, неділя
Свято покладення чесного поясу Пресвятої Богородиці.
1.00 – божественна літургія святителя Іоана Золотоустого на цілющому джерелі присілка Заглина (с. Монастирок, Жовківський р-н) в рамках щорічної всеукраїнської патріаршої прощі до місця чудесного явлення Пресвятої Богородиці.

Радянська спдадщина Надбужжя

  У 1991 р. з топонімної карти Буська назавжди зникла більшість меморіальних топонімів радянської епохи: вулиці Радянська, Червоноармійська, Леніна, Ватутіна, Юдіна, Жовтнева, 8-го Березня, 1-го Травня, площі Перемоги, 50-річчя Жовтня, ХХІІ-го з"їзду КПРС і т.д. У середині-в кінці 90-их зникли інші назви вулиць епохи соцреалізму: Механізаторів, Індустріальна та ін.

  Утім, окремі релікти тоталітарно-комуністичної епохи успішно дожили до нашого часу. У південно-західній частині Буська досі є вулиця імені Валентини Терешкової. Для більшості людей ця особа асоціюється із першою жінкою-космонавтом, однак мало хто знає, що сьогодні В.Терешкова є депутатом фракції "Єдина Росія" у Думі Російської Федерації, яка голосувала, зокрема, за анексію Криму у 2014 та за низку інших резонансних антиукраїнських законів. То на честь кого названо цю вулицю? Космонавта неіснуючої держави чи російського окупанта?


  Ще дві вулички з цікавими назвами загубились у нових мікрорайонах Буська. Вулиця Корнєєва названа на честь "визволителя" - гвардії полковника радянської армії, який у 1944 р. першим увійшов у місто зі своїм танковим підрозділом. У 60-их рр. Корнєєв був почесним громадянином міста і часто приїздив на різні ідеологічні заходи та святкування. А у 80-их рр. на його честь назвали вулицю. У центрі міста, до речі, донедавна була ще одна вулиця, названа на честь "визволителя" - капітана Юдіна, який загинув у боях за Буськ у 1944 р. У 1991 р. її перейменували на честь Льва Чачковського - археолога і дослідника Буська. А про Корнєєва якось забули...
Неподалік цієї вулиці загубилася вуличка Мічуріна. Нічого не маємо проти наукового авторитету цього російського і радянського селекціонера, але все ж не можемо збагнути, яку дотичність він має до Буська?
Вважаємо, у Буську є багато достойників, чиїми б іменами варто і треба було б називати вулиці. І чи потрібні нам чужі герої, які не мають жодного відношення до міста.
Кандидат філологічних наук,доцент кафедри української мовиЛНУ ім.Івана ФранкаІван Ціхоцький