Новітня історія: як це було 25 років тому

 5 квітня 1990 року синьо-жовтий стяг над райкомом підняли депутати Саримсаков і Герус.

Пропозицію встановити національний прапор подали Сосницький і Саримсаков.

 Людмила Ціхоцька на основі архівних документів: 

 
Квітень 1990 року. Неспокійний, звитяжний час. Щодень – нові події  ,   які змінюють світ , змінюють світогляд, змінюють життя.
  2 квітня, 1 сесія Буської районної ради 21 скликання. У складі 72 народних депутатів цікавий зріз суспільства: чоловіків – 61 (85%), жінок – 11 (15%), членів КПРС і кандидатів у члени партії 53 (73,6%), безпартійних – 19 (26,4), членів ВЛКСМ – 3 (4,2%). Були депутатами попередніх скликань – 11 (15%). Молодь у віці до 30 років – 9 (12,4%). Робітників -10, колгоспників – 23, працівників освіти – 9, медичних працівників – 3, голів виконкомів Рад – 2, військовослужбовців – 1 . Вища освіта – у 52 депутатів, середня – спеціальна – у 12, середня – у 3.
  Серед депутатського складу – ядро депутатів – патріотів національно – демократичного спрямування. Є стійкі прокомуністичні обранці. Є і ті, які остаточно не визначились: пильнують, куди повіє вітер перемін, добре зважують усі «за» та «проти».
  У порядку денному сесії – 10 питань, та чи не найголовніше – обрання голови районної Ради народних депутатів. Є дві кандидатури: Степана Комнатного (який на той час очолював Буську районну раду) та Степана Павліва , першого секретаря райкому партії.
  Ідуть довгі кулуарні перемовини. І в кінцевому результаті національно – демократичні сили зупиняються на кандидатурі С.Комнатного. На сесії присутні депутати Львівської обласної ради та депутат Верховної ради УРСР М.Батіг. Словесні баталії, іноді жорсткі чи й жорстокі, привели до перемоги С. Комнатного. Головою райвиконкому обирають В.Білобрана.
  Інтригою виборів був охоплений весь Буський район. Мобільного зв’язку не було. Люди на робочих місцях із запізненням дізнавались про перебіг подій. Чимало бужан було у сесійній залі, не менше – на подвірї, де у прямому ефірі, через гучномовець, транслювали сесію (ініціатива депутата І.Паливоди). Така небайдужа поведінка людей засвідчувала, що гігантський корабель під назвою «СРСР» дав тріщину, і поволі йде до дна…
  Справді революційні події очікували бущани 5 квітня, у день продовження сесії. У цей день було прийнято Декрет про владу:
1.   Відповідно до діючого законодавства районна Рада народних депутатів бере всю повноту державної влади на території  Буського району.
2.   Рада народних депутатів вважає недопустимим будь-яке втручання партійних органів всіх рангів, громадських організацій в діяльність Ради, а також в діяльність організацій і установ , що знаходяться в її підпорядкуванні.
3.   Декрет набуває чинності з моменту його прийняття першою сесією Буської районної Ради народних депутатів 21 скликання – 5 квітня 1990 року.
Ще на початку сесії, 2 квітня 1990 року, поступила пропозиція депутата В.В.Сосницького підняти на час роботи сесії над будинком, де працює районна Рада народних депутатів, український національний синьо-жовтий прапор.
Депутати підтримали цю пропозицію, але далі пропозиції справа не пішла.
  А вже 5 квітня пропозиція поступила вдруге від депутата О.Б.Саримсакова.
-        Я, від імені комісії в справах молоді, вношу пропозицію встановити над адміністративним будинком , в якому працює районна Рада народних депутатів, буде працювати осередок НРУ за перебудову, на одному рівні з державним прапором Української СРСР, національний синьо-жовтий прапор.
Рішення було прийнято одноголосно.
 Почесну місію встановлення прапора виконали депутати О.Саримсаков  та П.Герус . Знамено власноруч пошила дружина Олександра, Мирослава. До речі, сьогодні ця історична реліквія зберігається в сімїСаримсакових.
  І ще одна, дуже важлива подія відбулася на початку першої сесії. З пропозиції того ж таки гіперактивного депутата райради, Петра Геруса (с.Заводське, НРУ), депутат райради , Буський священик Петро Салабай благословив роботу бузецьких нардепів молитвою «За мир».