Усе ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних назв: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо.
  Згідно з християнським вченням, цього дня Ісус Христос за кілька днів до своїх хресних страждань в’їхав у Єрусалим на віслюку. Люди, оспівуючи його, вистилалийому дорогу пальмовим віттям.
В Україні символ свята – пальму – замінили на вербу. За тиждень до Пасхи в усіх церквах проходить урочистий обряд освячення гілок верби.  

   З нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята верби.

   Зібравшись неподалік церкви, підлітки поцьопували одне одного зеленим віттям верби, приказуючи:

Не я б'ю — верба б'є,
Недалечко красне яєчко,
За тиждень — Великдень!

   Селяни повертались з відправи, втикали більші галузки біля дороги чи на городі, «щоб освячене дерево пустило глибоке коріння». Від того, очевидно, українські села завжди потопали у вербах, їх приживляли обіч битих шляхів, ставків.

У католиків сьогодні - Великдень, а в православних - Вербна неділя

Віряни східного обряду святкують Вербну неділю, західного - святкують Христове Воскресіння