Об'єднання громад: де межа між добровільністю та примусом?

Минулої п'ятниці , 22 травня, вчергове у сесійній залі Буської районної ради обговорювали питання об'єднання громад Буського району. Цього разу переконати сільських, селищних голів приїхали представники львівського офісу реформ: Орест Матвіїшин, керівник офісу та Андріан Фітьо, економічний експерт

 Пан Матвіїшин впевнено переконував усіх присутніх, що територіальна реформа, унаслідок якої об'єднаються громади, дозволить останнім отримати чималий фінансовий ресурс. Зокрема, держава передасть на Львівщину 3 мільярди гривень.Такий ресурс дозволить громадам активно розвивати свої території. Також вони отримають в своє розпорядження додатково землі, що перебувають за межами рад. 

  Безпосередні автори реформи уявляли собі спроможну громаду, як цілісне територіальне об’єднання, що має в своєму арсеналі близько 30 гектарів землі і 5 тис населення, відстань від адмінцентру має охоплювати 20-25 кілометрів доріг з твердим покриттям, щоб у випадку надзвичайної ситуації час прибуття карети «швидкої» чи наряду пожежної допомоги не перевищував 30 хвилин. А крім нормальних шляхів, між населеними пунктами ще має бути належне інформаційне сполучення (телефон, Інтернет).

  Але не потрібно забувати про наше рідне бездоріжжя, у нашому районі є села, до яких немає дороги, а є лише напрямок. Щодо  Інтернету, то тут  більшість населених пунктів просто обділені. Так у селах, які і сільрадою не розжилися, про інші блага цивілізації годі й думати. А за відсутності такого елементарного сполучення про яку адміністративно-територіальну реформу можна говорити? Хіба що мріяти і то тихенько.

  Проте, є тут й інший бік – у об’єднаних громад, не зважаючи на відсутність доріг і зв’язку, з’являться власні виконавчі органи, що забезпечить їм нові повноваженя і доступ до ресурсів на місцях. Про те, як це буде реалізовано поки що невідомо.

 Отож, про реформу не просто говорять, а активно намагаються втілити в життя до кінця липня. Принаймні на такому кінцевому терміні наполягає Геннадій Зубко – Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і один з ідеологів реформи децентралізації.

 Зрозуміло, що для впровадження будь-яких змін і реформ необхідні кошти. Так, влада обіцяє громадам, які добровільно об’єднаються, виділити державну субвенцію. Цікаве питання – звідки візьмуться кошти. Цього чомусь ніхто пояснити не може. Поки що відповідь така: відповідне фінансування буде закладено в бюджеті на наступний бюджетний рік. А за рахунок яких надходжень – не афішується. Турбує дилема: якщо гроші на субвенцію є, то чому її не видають зараз, а в прямому сенсі мучать народ «тотальною економією»? Адже проблем у громад вище даху і грошей просто критично не вистачає. 

 Голова Буської районної ради Володимир Замроз висловив своє бачення територіальної реформи

  Як один з варіантів матеріального забезпечення нових громад є податкова перетрубація. За словами Ореста Матвіїшина, бюджети громад формуватимуться по-іншому – більше грошей залишатимуться на місцях. Так, за задумом реформаторів доходи більшості районних центрів та частини сільських бюджетів суттєво зростуть за рахунок запровадження акцизного податку з роздрібного продажу алкоголю й тютюну. Але мабуть наші реформатори не знають, що в селах, де проживає кілька сотень людей (а то й десятків), де немає виробництва і працює один магазин на 4 населені пункти, акцизу буде, як кіт наплакав. 

  При цьому законотворці обіцяють повертати до місцевих бюджетів 60% від податку на доходи фізичних осіб, що є одним із бюджетоутворюючих навіть у найбідніших селах. Таким чином, жодна система міжбюджетного регулювання за відсутності достатньої кількості населення та податкової бази не може забезпечити створення системи самодостатніх громад.

  Хто ж працюватиме замість сільрад?

Закон передбачає обрання у селах і селищах старост, які мають представляти інтереси жителів села у виконавчому комітеті. Які функції матиме староста – достеменно невідомо. А виглядає все так, ніби його посада буде суто номінальною без жодних повноважень, окрім участі у формуванні бюджету і голосуваннях на засіданні виконкому. Тобто реальних управлінських функцій чи суттєвого впливу він не матиме. Питання в тому, що теж саме могли б робити, наприклад депутати ради, бо саме вони ухвалюють місцевий бюджет і їхній голос практично завжди є вирішальним. Конституційними нормами організації місцевого самоврядування взагалі не передбачено посади сільського старости, тобто треба вносити зміни до Конституції перед тим, як обирати старост. 

Як пояснює Орест Матвіїшин, у старости будуть загальні і конкретні обов’язки. Конкретні повноваження й обов’язки старост визначатимуть самі члени громади – їх чітко прописуватимуть в рішеннях сільських і селищних рад про самоліквідацію і делегування повноважень старостам. Тут же громади записуватимуть умови, за якими вони об’єднуватимуться, і умови розподілу коштів у новоствореній громаді.

Почекаймо ще трошки

 У мешканців Надбужжя залишається ще тиждень, щоб остаточно визначитися зі своїм майбутнім – скласти перспективні плани об’єднання громад і подати їх на розгляд обласної ради. Але, як зазначив перший заступник голови Буської РДА Микола Чучман, навіть якщо облрада погодить ці плани і передасть їх до Верховної Ради, то не факт, що вони таки будуть втілені в життя. А можливо, що цього об’єднання взагалі не буде, бо спочатку треба внести відповідні зміни до Конституції і відповісти ще на ряд нагальних питань (зокрема, щодо повноважень посадовців і штатів виконавчих органів) на рівні Законів. Чи будуть обіцяні ремонти доріг, квітучі школи і працюючі лікарні, великі державні субвенції і благодать для всіх без винятку – побачимо вже незабаром. Зараз зрозуміло лише одне – громади втратять орган місцевого самоврядування.