Сьогодні християни святкують Яблуневий Спас

 19 серпня, православні християни святкують Преображення Господнє. Це одне з 12 найбільших християнських свят. У народі це свято ще називають Яблучний Спас

   У цей день Христос явився трьом своїм учням у світлі божественної слави, демонструючи єдність Святої Трійці. Існує традиція нести до церкви врожай на освячення – святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. У цьому вбачають прославлення багатства природи.
  Прийнято вважати, що ночі після 19 серпня стають набагато холоднішими. До Спаса не дозволяється їсти яблука і страви з яблук. А ось в цей день, навпаки, заведено зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.
  Колись до цього свята правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука.
  Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята).
   Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких містах України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».
   Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам.
  Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся».